Мамина казка про Білочку
В одному лісі жила
Білочка. Вона дуже любила гратися зі своїми друзями – лісовими звірятками. На
холодну зиму Білочка збирала горішки і клала їх у своє дупло на дереві. Одного
разу вона повернулася з лісу та побачила, що її горішків немає. Білочка так
засмутилася, що аж заплакала. Але треба було щось робити. Витерла вона очі
хустинкою та пішла шукати зниклі горішки. А на зустріч їй йде Їжачок. Побачив
він, що в Білочки очі засмучені та питає:
- Білочка, ти чого
така сумна?
- Ой, Їжачок! Були в
мене горішки зібрані на зиму. А сьогодні я прийшла з лісу додому, а їх немає.
Що мені робити? Що я буду їсти взимку?
Шкода стало Їжачку
Білочки і він сказав:
- Пішли зі мною!
Привів він Білочку до
себе додому та дав їй багата яблук і каже:
- Ось тобі яблучка.
Насуши їх на зиму.
- Дякую тобі, Їжачок!
– сказала Білочка та пішла собі далі.
А Їжачок пішов до
друзів – звірят і розповів їм про біду Білочки. Тоді вони разом пішли і
назбирали у лісі дуже багато горішків. Усе принесли до Білочки і подарували їй.
- Дякую Вам друзі за
турботу і допомогу! – щиро подякувала Білочка і запросила всіх у гості їсти
яблучний пиріг.
x
